Рекомендації батькам майбутніх першокласників

          У житті кожної дитини настає час, коли вона йде до школи це значна подія, що впливає на долю кожної людини. Згідно змін Закону України «Про дошкільну освіту» стаття 9 дошкільна освіта обов’язкова з п’ятирічного віку. Батьки несуть особу відповідальність за виконання цього закону і зобов’язані  забезпечити перебування дітей п’ятирічного віку в дошкільному закладі. Від Вас, батьків, залежить з яким настроєм прийде дитина до школи, чи виникне в неї бажання вчитися, стати успішним учнем.

Коли запитуєш у дитини, чи хочеш ти ходити до школи, можна почути різні відповіді. Дуже часто діти не знають, не розуміють, для чого потрібно йти до школи, і тому саме в дошкільному віці, потрібно прищеплювати дітям бажання навчатися в школі.

         Найулюбленіше запитання батьків: "Як підготувати малюка до школи? " Але інколи батьки розуміють  підготовку до школи тільки як навчання дитини читати, рахувати, і писати.

Інтелектуальна готовність до школи – справа, безперечно, важлива. Проте ви, батьки, повинні прагнути і пам’ятати, що готовність дитини до школи складається з багатьох компонентів.

ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ:

Фізична готовність.

            Дитина повинна мати добрий стан здоров’я, бо це перша умова успішного розвитку розумової праці.

Педагогічна готовність.

            Дитина повинна бути вихованою, мати  певний запас слів, уміти правильно користуватися шкільним приладдям, мати елементарні навички самообслуговування.

Інтелектуальна готовність.

            Треба вчити дитину бути спостережливою, уважною, уміти висловлювати свої думки та робити висновки.

Мотиваційна готовність.

            Потрібно навчити дитину любити, думати, пізнавати щось нове про навколишній світ і виховувати інтерес та бажання до навчання.

Емоційно – вольова готовність.

            Дитина повинна бути зібраною, здатна керувати своєю поведінкою, старанною, посидючою, вміти зробити вольове зусилля при виконанні певних завдань.

Комунікативна діяльність.

            Дитину треба навчити поважати себе, товаришів, батьків та старших за віком людей, не боятися вступити до нового колективу, відповідати за свої вчинки та дотримуватися необхідних естетичних норм поведінки. Скромність у спілкуванні, доброта, доброзичливість, чуйність, товариськість це основні умови, за яких дитина почувається в шкільному колективі невимушено і це приноситиме їй задоволення.

Портрет дошкільника напередодні його вступу до школи.

Фізичний розвиток: 

• вправний, витривалий, енергійний у повсякденній діяльності; бере активну участь у різноманітних іграх, вправах,заняттях;
• дотримується основних правил особистого догляду, володіє навичками підтримання здоров’я та гігієни;
• знає про існування небезпечних об’єктів і предметів, розуміє правила безпечної поведінки, дотримується їх у реальному житті.

Емоційний розвиток: 

• переважають оптимістичні самопочуття, гарний настрій;
• адекватно реагує на різні життєві події, ситуації;
• знає, якою мімікою передається кожна з основних емоцій;
• вміє стримувати негативні емоції, регулювати свої почуття.

Соціальний розвиток: 

• довіряє знайомим дорослим, вільно з ними спілкується, розраховує на них;
• у разі потреби звертається до дорослого по допомогу;
• поводиться відповідально, може обґрунтувати свої рішення та вчинки.

Моральний розвиток: 

• диференціює поняття ’’добро’’ і ‘’зло’’, може дати оцінки відповідним вчинкам;
• поводиться чесно і правдиво щодо інших;
• виявляє турботу про інших, прагне бути їм корисною намагається втішити, заспокоїти.

Розвиток пізнавальної активності та основ логіки: 

• цікавиться новим, активно вивчає навколишній світ та самого себе;виявляє допитливість;
• ставить дорослим багато запитань;на деякі з них намагається  знайти відповіді самостійно; прагне дістати відповідь на кожне запитання;
• уміло використовує набуті знання для отримання нових;
• знаходить кілька варіантів розв’язання проблеми.

Розвиток математичних умінь: 

• знає основні числа, здійснює розрахунки, розв’язує нескладні арифметичні задачі;
• здійснює серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі, перебігом подій у часі;
• класифікує геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними ознаками та кількістю;
• прагне самостійно знаходити розв’язання математичних задач.

Мовленнєвий розвиток: 

• характеризується правильною звуковимовою;
• використовує мову в різних цілях;
• ефективно спілкується рідною мовою; дістає задоволення від читання(дорослим та власного);
• рука готова до письма;
• розмовляє грамотно, вживає прості й складні речення.

Художньо – естетичний розвиток: 

• володіє художніми навиками та певними техніками;
• розуміє, що мистецтво відображає культуру народу;
• охоче слухає музику, співає, танцює, декламує,   конструює тощо.

Екологічний розвиток: 

• знає ознаки й характерні властивості компонентів природи (піску, води, грунту, снігу, каміння);
• знає свійських і диких тварин, їхні характерні ознаки, дії, місце проживання; має досвід догляду за тваринами.

Десять "золотих правил" для батьків

1.    Не марнуйте часу дитини. У ранньому дитинстві малюк найкраще сприймає нове, накопичує знання.

2.  Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.

3.    Навчить дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: *щира любов до батьків, *приязне ставлення до оточуючих, *зовнішня привабливість (одяг, манери), *можливість спостерігати соціальне спілкування (поведінка батьків, вчителів), *висока самооцінка, *достатній запас слів, вміння підтримати розмову.

4.    Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом». Сидіння перед телевізором гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час спілкування.

5.    Виховуйте відповідальність, порядність. Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що – погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.

6.    Потрібно навчити дитину шанувати сім’ю. Добрі стосунки, любов і повага в сім’ї, виховують краще за будь-які лекції.

7.    Подбайте за гарне оточення. Оточення впливає на моральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким граються ваші діти, з ким дружать, поцікавтеся репутацією сімей цих дітей.

8.    Будьте вимогливим. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вміння робити щось краще за інших, виховуються, як правило, в сім’ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте тиранами.

9.    Привчайте дитину до праці. Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.

10.   Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай вони все перепробують. Нехай вчаться на власних помилках, робити щось краще за інших. Якнайбільше спілкуйтесь з дітьми.

Поради батькам

"Замкнуті діти"

1.    Розширюйте коло спілкування дитини. Приводьте її в нові місця й знайомте з новими людьми.

2.    Підкреслюйте переваги й корисність спілкування, розповідайте дитині, що нового  і цікавого ви дізнались, яке задоволення отримали спілкуючись з тією чи іншою людиною.

3.    Прагніть самі стати для дитини  прикладом людини, що спілкується.

4.    Не ігноруйте ролі  художнього слова в розвитку комунікативних умінь дитини.

5.    Навчіть  маля висловлювати свої думки,  викладаючи їх послідовно.

6.    Збагачуйте словниковий запас дитини, забезпечивши цілісність яскравих вражень від спілкування з навколишнім світом.

7.    Спонукайте дитину до надання вам чи одноліткам відповіді  поширеними реченнями.

8.    Не забувайте, що щоденний діалог із дитиною забезпечить у майбутньому  цікавого співрозмовника для інших.

9.    У розмові з дітьми уникайте двозначності слів, намагайтеся самі говорити  чітко, лаконічно й привчайте до цього дитину.

10.  Упереджуйте дитячі страхи щодо висловлювання думок, заохочуйте  бажання спілкуватися.

11.  Помічайте зміни настрою дитини і її бажання спілкуватися  в такі моменти.

12.  Не дозволяйте  панувати тривалому депресивному  стану, адже це  негативно впливає на  розвиток комунікативних умінь маляти.

13.  Читайте дітям казки, обігравайте їх  та привчайте  дітей переказувати, це стимулює  емоційну сферу дитини,  робить її розкутішою, впевненою у собі.

14.  Якщо ви  помітите, що  незважаючи на ваші  зусилля, дитина стає дедалі замкнутішою й відстороненою, зверніться за консультацією до психолога.